Цифрові інструменти у Львівському національному університеті ім. І. Франка: результати опитування

Learnopolis - цифрові технології в сучасній освіті

Цифровий світ невпинно і динамічно змінюється, що зрештою впливає і на тенденції розвитку вищої освіти. Саме тому більшість викладачів скористалася можливістю модернізувати свій підхід до викладання і завдяки цифровим інструментам зробила навчання доступнішим і привабливішим. І найкращим мотиватором для них тут були, звісно, студенти, адже для молоді сучасні ґаджети – це невід’ємна частина повсякденного життя.

Існує безліч можливостей і способів модернізувати навчальний процес завдяки цифровому інструментарію. Наприклад, смартфона й Інтернету, які сьогодні є ледь не в кожного, буде достатньо, аби лекція отримала вічне життя в цифровому світі.

Які саме цифрові інструменти використовують викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка? Яка їхня роль у науково-викладацькій діяльності? В яких ділянках є потреба впровадження змін та інновацій? Про це дізнаємося з опитування, в якому взяли участь більш ніж 170 наукових працівників Університету. Тож ділимося з Вами результатами.

Відео-лекції, онлайн-трансляції, тести в електронному форматі – для усього цього потрібне якісне бездротове з’єднання WIFI. Понад 30% викладачів вважають ступінь покриття і  якість WIFI в університетських корпусах задовільною, а ще приблизно 30% – доброю і дуже доброю (17% і 20% відповідно). Інша третина переконана, що покриття WIFI  і його якість потребують покращень.

Не стало несподіванкою з огляду на цифровізацію світу те, що майже весь викладацький склад має власні смартфони і ноутбуки. І якщо останні активно використовують для підготовки і проведення занять, то смартфон залишається радше невикористаним ресурсом.

Головними інструментами кафедрального забезпечення, згідно з опитуванням, є проектор, принтер і стаціонарний комп’ютер. Втім окремі респонденти у розгорнутих відповідях зазначають, що деякого устаткування, зокрема, комп’ютерів, з огляду на кількісний склад кафедр недостатньо і, крім того, частина обладнання потребує модернізації.

Лідерські позиції серед офісних програм займають пакети Microsoft Office (95%), більш ніж половина респондентів використовує також онлайн-функції Office 365, безкоштовний доступ до яких можливий через корпоративну пошту lnu.edu.ua. На третьому місці – безкоштовний офісний пакет Open Office, його використовує майже кожен десятий респондент (13%). Більш ніж половина викладачів Університету переконана, що ще не до кінця знає можливості відповідних офісних пакетів і готова вдосконалювати свої знання і навички.

Окремо в опитувальник було винесено питання про програми для підготовки презентацій, адже саме останні поступово стають неодмінним атрибутом усіх лекційних курсів. І в цій ділянці лідером є продукт корпорації Microsoft PowerPoint, яким користуються майже 96% викладачів, які взяли участь в опитуванні. На другому місці зі значним відривом – хмарне програмне забезпечення Prezi, яке використовує лише кожен п’ятий. Високою є частка викладачів (майже 70%), які  хотіли би взяти участь у курсах, на яких могли б поглибити свої навички і познайомитися з широкою палітрою можливостей презентаційних програм, які часто залишаються невідомими для середньостатистичного користувача.

Окрім презентаційних і офісних програм, у своїй роботі в Університеті викладачі активно користуються програмами для обміну текстовими повідомленнями (Viber, WhatsApp, Messanger) (85% респондентів) і соціальними мережами як-от Facebook і Instagram (68%). Кожен другий надає перевагу не традиційним USB-накопичувачам, які так легко загубити, а  хмарним сервісам зберігання (Dropbox, OneDrive і Google Drive), де інформацію можна надійно зберігати і потім використовувати на будь-якому пристрої з доступом до Інтернету. Крім того, викладачі ведуть активну боротьбу з плагіатом в університетському середовищі і тестують роботи студентів через відповідні антиплагіатні програми. Таке практикує кожен третій опитаний.

Системи електронного навчання вже давно стали невід’ємним атрибутом навчального процесу в безлічі навчальних закладів у цілому світі.  Серед найпопулярніших – безкоштовна платформа Moodle/eLearning, якою, за даними з Вікіпедії, станом на 2019 рік користувалися у 229 країнах світу. Moodle/eLearning дає можливість опубліковувати матеріали до курсів онлайн, проводити тестування в електронному режимі, організовувати збір і перевірку домашнього завдання, провадити комунікацію зі студентами. Зрештою саме ці функції цікавлять опитаних викладачів найбільше. Попри це наразі активно послуговується цією платформою лише невелика частка викладачів: приблизно 35% респондентів мають на Moodle від одного до майже усіх або й усіх курсів (в останній категорії лише 4%). При цьому в розгорнутих відповідях дехто з активних користувачів скаржиться на “неінтуїтивність” і “незручність” цієї системи.Технічні особливості хоч і можуть викликати критику, втім варто наголосити, що понад 75% викладачів готові вчитися користуватися платформою Moodle і впроваджувати її у навчальний процес, адже, очевидно, розуміють, що це вже не майбутнє, а звичайне сьогодення сучасної освіти.

Топ-5 “цифрових” інтересів викладацького складу  – це комунікація і організація навчального процесу (50%), навчальні матеріали у вільному доступі (Massive Open Online Cources) (47%),  робота з науково-метричними базами даних (44%), створення навчальних відео і запис лекцій (37%) і методика використання інтерактивної дошки в навчальному процесі (36%).

Університет прагне активно впроваджувати цифрові технології не лише у процес викладання і навчання, а й в адміністративно-управлінські процеси. Це зрештою дозволить не лише пришвидшити їх, але й забезпечити системне зберігання даних і відмовитися від чималих стосів паперу, що надзвичайно важливо у контексті турботи про довкілля.  Університетська система «Деканат», наприклад, покликана автоматизувати планування й облік навчального процесу, полегшити процес звітності та заощадити кошти й людські ресурси. Проте лише 4% опитаних регулярно працює з цією системою, 71,3% опитаних про неї принаймні чули (“Система “Деканат” – чув слово, але не бачив у дії”, – пише один із респондентів у коментарях),  а для 26% респондентів саме поняття взагалі нове.

Народна мудрість недаремно каже, що “по одежі стрічають”. Сьогодні імідж викладача формує не лише індекс цитувань чи кількість виданих праць, а й те, як він себе презентує назовні.  Важливим елементом самопрезентації є персональна сторінка, а певної статусності додає корпоративна електронна адреса. У письмовій комунікації із закордонним колегами з університетського середовища одразу помітно, що використання електронної скриньки з доменом університету там вже стало традицією, тоді як в Україні цей тренд ще не став серед академічної спільноти особливо популярним, хоч технічні можливості для цього в багатьох університетах є. Серед викладачів Університету електронну скриньку з доменом lnu.edu.ua наразі активно використовує лише кожен третій (36%). Ще приблизно третина використовує її періодично. Кожен п’ятий, очевидно, звикнувши до старої електронної скриньки, вмикає переадресацію листування, а приблизно 18% респондентів не користуються скринькою, яка дає безкоштовний доступ до пакетної пропозиції Office 365, взагалі. З персональною сторінкою ситуація така: майже 45% респондентів не мають навичок для того, щоб самостійно редагувати і оновлювати її. Є категорія тих, хто відповідні навички має, але свою сторінку не редагує (це приблизно 15%). І врешті лише третина респондентів активно оновлює власну сторінку на сайті Університету.

Наприкінці опитування багато учасників  залишали також свої особисті побажання і враження щодо наповнення курсів підвищення цифрової компетенції, технічного забезпечення і його модернізації тощо. Усі побажання, звісно, врахувати важко, але сподіваємося, що індивідуальний підхід допоможе знайти рішення якщо не для усіх, то принаймні для більшості потреб викладацької спільноти Університету.

Проведене опитування показує, що в Львівському національному університеті імені Івана Франка є певні труднощі з кількістю і станом матеріально-технічного обладнання, які в умовах сучасного економічного становища в державі і фінансування освіти загалом навряд чи вдасться швидко усунути. Втім головним багатством Університету був і залишається людський ресурс – викладачі Університету, які, живучи в епоху цифрових технологій, готові не лише продовжувати передавати знання і досвід студентам, але й іти в ногу з швидкоплинним часом, вчитися і удосконалюватися. Це і дає велику надію на позитивні трансформації. Опитування засвідчує, що важливим завданням для нас, команди  спільного проекту Львівського національного університету імені Івана Франка і Байройтського університету (Німеччина) “Learnopolis”, і наших колег з Організаційно-методичного центру електронного навчання  є популяризація тих цифрових ресурсів, які має Університет (і це набагато більше ніж Office 365 та Moodle), а також тих  широких можливостей, які сьогодні є у вільному доступі в мережі Інтернет. Йдеться передусім про безкоштовне програмне забезпечення, яке допомагає зробити навчальний процес динамічнішим, актуальнішим і, звісно, цікавішим як для студента, так і для самого викладача. Окремим пунктом потрібно вивести популяризацію використання смартфона як цифрового інструмента в навчанні, адже те, що традиційно вважалося завадою для навчання, сьогодні завдяки правильним методам має всі шанси стати його ефективною частиною.

Дуже дякуємо всім, хто не пошкодував часу і заповнив запропоновану анкету. На основі анкети буде створено Цифрову концепцію Львівського національного університету імені Івана Франка.  Разом ми робимо велику справу! Дякуємо за самовіддану працю і відкритість до діалогу.

P.S. Пандемія коронавірусу і карантин несподівано вже внесли свої зміни у наше звичне життя. Зазнає трансформацій і освітній процес. Його цифровізація стає вже не бажаним, а вимушеним кроком. Сподіваємося, що ті, хто вже були на шляху цифровізації, зроблять для себе ще й інші “цифрові” відкриття, а завзяті скептики переконаються, що поміркована, грамотна цифровізація освітнього процесу є його позитивною рисою.  Бажаємо усім здоров’я і наснаги! І до зустрічі на курсах, семінарах і майстернях!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *