У другий тиждень лютого ми мали нагоду вітати у Львові Вільтруд Туссо та Юлію Вальц із відділу цифрових сервісів Бібліотеки Байройтського університету. Незважаючи на те, що внаслідок урагану «Кіара» рейс до Львова було затримано на пів дня, масштабний та інтенсивний обмін досвідом все ж відбувся. Його основним центром стала Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка.
Які Ваші враження від перебування у Львові та у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка?
Вільтруд Туссо: Львів – дуже цікаве, динамічне місто, яке має багату історію. Влада різних часів залишила в історії Львова як і позитивний, так і, на жаль, негативний слід. Позитивне враження я отримала від культурного та кулінарного різноманіття, а, особливо, від оригінального дизайну ресторанів – надзвичайно вишукане поєднання сучасного стилю та старовинних будівель. Мені прикро, що після Другої світової війни про значну частину фасадів старовинних будинків та церков не дбали.
Кирилиця (ми читали нею, як школярі у першому класі) та українська валюта (великі числа) ставали щодня для мене новим викликом.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка у Львові зачарувала мене своєю багатою історією, яка сягає XVII століття. Чудово проілюстровані та написані латиницею і кирилицею інкунабули стали для мене, людини, яка працює у відносно «молодій» бібліотеці, неабияким «смаколиком». Не менш гідною захоплення виявилася також будівля з історичним читальним залом.
В бібліотеці можна відчути дух багатої історії регіону. За розпорядженням радянської влади фонди бібліотеки «очищали», тобтопевні книжки або знищували, або до них обмежували доступ. Тому нині основним завданням працівників бібліотеки є впорядкування фондів та бібліографування наукової інформації.
Юлія Вальц: Я пізнала для себе Україну як країну, яка хоче швидко та всебічно провадити реформи і розвиватися далі. Це надає загальній атмосфері піднесеності, за цим я трохи сумую у Німеччині. Люди, з якими я познайомилася у Львові, були надзвичайно ініціативними: маючи відносно невелику кількість засобів та можливостей, вони прагнуть створити ідеальне та найкраще. І що вражає, їм це вдається. Сам Львів – це місто з комфортними умовами проживання, з багатою культурною програмою та безліччю екстравагантних ресторанів і барів. Також мене вразив громадський транспорт у Львові. Низька вартість проїзду та часте транспортне сполучення – це саме те, до чого ми прагнемо в Німеччині; на жаль, це поки безуспішно.
Наукова бібліотека Львівського університету імені Івана Франка ззовні виглядає непримітною, проте зсередини вона вражає. Нас зустріли неймовірно щирі та зацікавлені колеги. Так відбувся захопливий і, на мою думку, взаємовигідний професійний та культурний обмін досвідом, що розширив мій кругозір.
Чим Львів відрізняється від Байройта, і що Вас здивувало? В чому схожі бібліотеки Байройта та Львівського університету?
Юлія Вальц: Мене особливо здивували значні структурні та концептуальні відмінності між двома університетськими бібліотеками. Так, до прикладу, координуючу роботу з іншими бібліотеками, яку здійснює методичний відділ бібліотеки у Львові, у нас виконує Спілка бібліотек Баварії, до якої належить Байройтська бібліотека. На відміну від Львова, Байройт не проводить такого інтенсивного вивчення власних фондів, як, наприклад, створення бібліографічних видань на певні теми. На мою думку, такі відділи, як відділ комплектування та обліку наукової літератури і відділ каталогізації дуже схожі до наших.
Вільтруд Туссо: Порівнювати Львівську бібліотеку та бібліотеку у Байройті надзвичайно важко. Університетська бібліотека у Львові має довгу історію, яку варто порівняти з історією університетської бібліотеки в Мюнхені (Баварія). Можна сказати, що у Львові існує дворівнева структура системи бібліотек (університетська бібліотека та менші, самостійні факультетські бібліотеки), а в Байройті – однорівнева (центральна бібліотека та 5 розширених підрозділів бібліотек). Крім того, в Україні не існує такої спілки, як Спілка бібліотек Баварії, до якої належить бібліотека університету Байройта. Усі бібліотеки, що належать до нашої спілки, працюють за однією і тією ж системою для видачі, придбання та каталогізації і тому можуть користуватися зовнішніми послугами. У Львові працівники бібліотеки працюють «лише» для бібліотеки Львівського університету, а університетська бібліотека в Києві створює власні бібліотечні переліки для тих самих книг.
Мене здивувала кількість журналів із відкритим доступом, які можна знайти на сервері Open Journal System (OJS), та проект Libraria, до якого з Німеччини, на жаль, немає вільного доступ.
Чи є щось, що ви хотіли би перейняти від Львівської бібліотеки для Байройтського університету?
Вільтруд Туссо: Щодо мене, то я б хотіла, щоб у нас також організували проєкт Bookwords, хоча ми не маємо для цього відповідних приміщень та літератури.
Юлія Вальц: Проєкт Libraria вразив мене своєю міжрегіональністю. Я хотіла би бачити щось схоже у Німеччині. Але це радше завдання для Національної бібліотеки Німеччини, а не для бібліотеки у Байройті
На жаль, не завжди є змога зустрітися з колегами безпосередньо. В яких ділянках Ви вбачаєте можливості для співпраці за допомогою цифрових інструментів, для якої місцезнаходження неважливе?
Юлія Вальц: У Львові, як і в Байройті, я все ще бачу нагальну потребу просувати ідею відкритого доступу для науковців і переконувати вчених публікувати у такий спосіб, аби пізніше наукові здобутки залишалися не лише в університетах, а ставали доступними для всіх зацікавлених. Тож можна було б спільно займатися просвітницькою діяльністю, наприклад, організувати інформаційну кампанію, поширюючи онлайн-брошури.
Вільтруд Туссо: Оскільки обидві університетські бібліотеки у своїй організації та діяльності прив’язані до національних структур, я вважаю, треба провадити обмін досвідом щодо бібліотечних проблем міжнародного характеру. Це, наприклад,питання відкритого доступу, відкритої науки та інші суміжні теми, як-от ліцензії Creative Commons.
Що ви порадите своєму колезі, який восени відвідає Львів?
Вільтруд Туссо: Він може з нетерпінням готуватися до захопливого тижня, що подарує велику кількістю нових вражень, а також нові знайомства з приємними людьми.
Юлія Вальц: Він неодмінно має піти у казкову п’ятиповерхову шоколадну фабрику у центрі міста і принагідно випити там гарячий шоколад у прекрасній кав’ярні!
Learnopolis.net щиро вдячний за Ваші відповіді та сподівається на подальший обмін досвідом між бібліотеками.
