Мельник Юрій Ігорович проводить лекції та практичні заняття з навчального курсу «Історія світової літератури та публіцистики» на Факультеті журналістики для студентів освітнього ступеню бакалавр за спеціальністю журналістика.
Особливість навчального курсу
Курс спрямований на засвоєння світового літературного процесу під кутом зору, актуальному для потенційних журналістів. У рамках курсу студент вивчає тексти, які здійснили суттєвий вплив на розвиток глобальної думки, перевернули уявлення про нормальне та прийнятне, в окремих випадках – змінили хід історії.
Використання цифрових технологій під час реалізації курсу
Матеріал курсу викладається у форматі презентацій PowerPoint. Такий формат є ефективним не тільки під час викладання лекцій в аудиторії, а також при проведенні занять на платформі Zoom.
Головними правилами при створення презентації є:
- Не перевантажувати презентацію довгим одноманітним текстом
- Домінування ілюстрацій над текстом.
- Якщо у презентацію включити 2-3 коротких відео (не довших 2-3 хв), це дуже позитивно вплине на підтримку уваги студентів.
Крім цього, для Юрія Ігоровича є важливим отримання фідбеку про заняття від кожного студента, тому на останні п’ять хвилин заняття викладач дає можливість написати мікроесей (4-6 речень) на несподівану тему, яка тим чи іншим чином пов’язана з лекцією. Під час проведення занять на платформі Zoom з метою збереження автентики, студенти писали їх від руки, фотографували та надсилали викладачу на електронну пошту не пізніше ніж через п’ятнадцять хвилин після закінчення лекції.
Переваги використання цифрових інструментів
Під час дистанційного навчання з’явилася можливість скоригувати програму в напрямку підвищення варіативності. Замість однієї теми семінару для всіх, Юрій Ігорович щоразу пропонував студентам по чотири набори літературних та публіцистичних текстів.
На семінарах кожен зі студентів долучався до тієї групи, до якої хотів, проявляючи свою волю під час заповнення ґуґл-форми. Ближче до дня семінару викладач міг бачити діаграму з кількістю студентів у кожній групі. Студенти готували ту тему, яка цікавила їх, а не були змушені виконувати розпорядження викладача.
Виникли певні труднощі з організацією контролю успішності. У рамках магістерського спецкурсу були передбачені дві форми контролю: письмовий тест та усний іспит. На усному іспиті слід було придумати, як в умовах Зуму організувати витягування білетів самим студентом. На допомогу прийшла італійська колега викладача, яка порадила ресурс Wordwall, де можна організувати сліпий вибір питань із пронумерованих скриньок, крутіння барабану із розкладеними на ньому питаннями тощо. Ресурс чудово допоміг у проведенні іспиту (паралельно трохи розваживши студентів та знявши напругу).
Складнощі при застосуванні цифрових інструментів
Досі відкритим питанням залишається ефективне проведення письмового іспиту (тестування) у дистанційному режимі. Для слухачів спецкурсу викладач підготував тест у ґуґл- формі. Але ґуґл не може проконтролювати самостійність виконання тесту. Усі настанови викладача мали невеликий ефект, – на спеціально заховане питання-індикатор (відповідь на яке з високою долею імовірності свідчить про користування пошуковиком) правильно відповіли усі студенти.
Ідеї щодо вдосконалення курсу на майбутнє
Письмове тестування та письмовий іспит у дистанційному режимі залишаються проблемою, яку слід буде вирішити у майбутньому. Навряд чи рішення слід чекати від тих, хто займається вдосконаленням Zoom та Skype. Самі викладачі повинні шукати кращі способи проведення перевірок знань. Поки що єдиною можливістю на думку Юрія Ігоровича є ставка на такі тестові питання, шукати відповіді на які у пошуковиках доволі складно і не вигідно з точки зору марнування часу, а в розгорнутих питаннях – ставка на світоглядні аспекти, які б вимагали демонстрації способу мислення, а не знання фактів. Попри все, усний екзамен залишається незрівнянно ефективнішим за письмовий (як в умовах дистанційного, так і традиційного навчання).
