Василь Кметь, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка
Яке Ваше особисте враження від перебування в Байройтському університеті та відвідин університетської бібліотеки?
Перебування у Байройті дозволило набути важливого досвіду передусім у вивченні моделі сучасного адміністрування освітніх та інформаційних процесів в університеті, динамічний розвиток якого дозволив йому за короткий час стати одним із лідерів у Європі. Йдеться передусім про інтегрованість бібліотечної структури та системи сервісів у загальну науково-освітню модель установи, що спрямована не лише на ресурсне забезпечення, але й промоцію наукових здобутків академічного середовища. Мав чудову нагоду “протестувати” функціонування послуг дистанційного обслуговування, вивчити методи збереження рукописної та стародрукованої спадщини, зосередити увагу на участі бібліотеки у створенні електронних репозитаріїв та активній присутності в наукометричних інформаційних проектах.
В яких ділянках Ви вбачаєте можливості для співпраці бібліотек Львівського національного університету імені Івана Франка і Байройтського університету?
Думаю, у першу чергу – в питаннях сучасних методів бібліографування наукової інформацї та створення електронних репозитаріїв і сервісів. Досвід колег з Байройта буде дуже корисним у реалізації стратегії розвитку Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка як освітнього та ресурсно-інформаційного центру. Важливим є вивчення та порівняння досвіду участі факультетів та наукових інститутів університету у формуванні та вдосконаленні бібліотечного обслуговування. Ну і, звичайно, розраховуємо на співпрацю у стратегічних для нас питаннях збереження та оцифрування національної спадщини.
Які, на Вашу думку, найсуттєвіші подібності та відмінності між бібліотекою Байройтського університету та бібліотекою, яку Ви очолюєте?
Було дуже приємно побачити, і певним чином, апробувати те, що на сьогодні ми робимо у нашому Університеті – хочу відзначити, що в багатьох бібліотечних питаннях ми знайшли спільну мову та практичне підтвердження результативності проєктів, які з різних причин суттєво повільніше втілюються в Україні. Найсуттєвіші відмінності зумовлені передусім реальною участю держави у формуванні бібліотечної мережі та політики забезпечення наукових ресурсів: від належного фінансування та уніфікованого програмного забезпечення до філософії організаційних рішень. На відміну від наших бібліотекарів, які самотужки чи спільно з адміністрацією Університету або факультетів, вирішують багато питань, бібліотекарі Байройтського університету є передовсім творчими виконавцями заданого державою інформаційного алгоритму. Покликання на рішення Баварського уряду вказують на ефективність реалізації політики держави та вмотивованість і результативність проєктної діяльності вчених університету, що дозволяє залучати зовнішні кошти саме у соціальну сферу та розвиток інфраструктури, а не у виробничий механізм. Ефективним є також досвід діяльності громадських організацій у Німеччині – маю на увазі в даному випадку Спілку Бібліотек Баварії, яка забезпечує координацію діяльності окремих установ у сфері консервації та реставрації пам’яток, оцифрування ресурсів, забезпечення міжбібліотечного абонементу. Останній фактор є надзвичайно дієвим у коригуванні політики комплектування книгозбірень, оскільки мережеве обслуговування дозволяє суттєво оптимізовувати фонди. Читальні зали у підрозділах бібліотек заповнені – студенти та викладачі мають можливість працювати в комфортних умовах з належним технічним забезпеченням. Зручні послуги з копіювання – технічні засоби є в кожному підрозділі.
Важливою відмінністю є робота бібліотеки у формуванні репозитаріїв викладачів Університету: цей досвід для нас є новим з огляду і на обсяги опрацьовуваної періодики, і на інтегрованість Байройтського університету у співпрацю зі світовими надавцями інформаційних та наукометричних послуг. Досвід електронного бібліографування ми тільки почали здобувати. Тому ще одна ділянка нашої можливої співпраці полягатиме у реалізації політики академічної доброчесності та вдосконалення системи кваліфікаційної підготовки бібліотечних працівників, зокрема у сфері цифрової компетентності.
